Початок Другої Світової. Що залишилось в тіні.

Автор: , 31 Авг 2020

У підручниках історії все викладено коротко. 1 вересня Гітлер напав на Польщу. 3 вересня Англія і Франція оголосили Німеччині війну. 17 вересня вступив в війну Радянський Союз. Все чітко і ясно. Про сумніви, коливання і нереалізовані плани дійових осіб знають зазвичай тільки історики. Хоча те, що залишається невідомим більшості людей є цікавим і багато що пояснює. (далее…)

Начало Второй Мировой. Что осталось в тени?

Автор: , 31 Авг 2020

В учебниках истории все изложено кратко. 1 сентября Гитлер напал на Польшу. 3 сентября Англия и Франция объявили Германии войну. 17 сентября вступил в войну Советский Союз. Все четко и ясно о свершившемся. О сомнениях, колебаниях и нереализованных планах действующих лиц знают обычно только историки. Хотя то, что остается неизвестным большинству людей является интересным и многое объясняет. (далее…)

22 червня 1941. Чому Гітлер так запізнився з нападом?

Автор: , 21 Июн 2020

До кінця своїх днів Гітлер шкодував через затримку нападу і втрату сорока літніх днів. До Москви німецькі війська підійшли в люті морози, коли танки не заводилися, а заведені двигуни були часто не в змозі відірвати від землі примерзлі гусениці. Вермахт втратив свої маневрені можливості і зупинився скутий льодом і заметений снігом. У цих своїх невдачах Гітлер звинувачував італійців і, персонально, Муссоліні.

(далее…)

Знамя Победы. Что писали газеты в мае 45-го?

Автор: , 17 Июн 2020

Май 1945-го года – месяц, когда закончилась война и начался мир. Время ошеломляющей победы и время больших надежд. Время радостных репортажей из поверженной Германии. Время, когда кинооператоры и фотокорреспонденты метались по Берлину, пытаясь отснять последние солдатские подвиги и донести их до читателей всей страны. Корреспонденты брали интервью у бойцов, расспрашивая подробности и снабжая свои газеты уникальными материалами. В радостной суматохе тех дней появлялись как шедевры, так и досадные ляпсусы. Из всего разнообразия тем уделим внимание водружению знамени Победы.

(далее…)

22 июня 1941. Почему Гитлер напал так поздно?

Автор: , 17 Июн 2020

До конца своих дней Гитлер сокрушался из-за задержки нападения и потери сорока летних дней. К Москве немецкие войска подошли в лютые морозы, когда танки не заводились, а заведенные двигатели были зачастую не в состоянии оторвать от земли примерзшие гусеницы. Вермахт утратил свои маневренные возможности и остановился скованный льдом и заметенный снегом. В этих своих неудачах Гитлер винил итальянцев и, персонально, Муссолини.

(далее…)

Радянські казки про 22 червня 1941 року.

Автор: , 27 Май 2020

Небилиць довкола цієї дати в Радянському Союзі була створена величезна кількість. Торкнемося тільки однієї – легенди щодо того, що Сталін нібито смертельно боявся Гітлера, розгубився, не знаючи, що робити, і навіть впав у прострацію при звістці про початок німецького наступу. Особливо багато подібних «спогадів» з'явилося за часів правління Хрущова. Але, якщо аналізувати реальні події, що відбувалися в той час, то постає зовсім інша картина.

Наказ - окупувати Фінляндію.

22 червня 1941 року уряд Фінляндії оголосив про свій нейтралітет у  радянсько-німецькій війни. Це викликало бурхливе захоплення у британському парламенті. Схвалили рішення фінського уряду і в США. В СРСР на заяву фінського уряду відреагували вельми своєрідно - механізовані корпуси Ленінградського військового округу (ЛВО) почали перекидатися не назустріч 4-ої танкової групи Вермахту, а до фінського кордону. 24 червня близько 22.00 авіація Балтійського флоту і ЛВО отримала наказ вранці 25 червня бомбити Фінляндію. Бомбардуванню піддалися столиця Гельсінкі і інші фінські міста. Особливо постраждало місто Турку, його порт палав. Фіни зуміли збити 27 червонозіркових бомбардувальників. (далее…)

Советские сказки про 22 июня 1941 года.

Автор: , 26 Май 2020

Небылиц вокруг этой даты в Советском Союзе было создано огромное количество. Коснемся только одной – о том, как Сталин, якобы смертельно боявшийся Гитлера, растерялся, не зная, что делать, и даже впал в прострацию при известии о начале немецкого наступления. Особенно много подобных «воспоминаний» появилось во времена правления Хрущева. Но, если анализировать реальные события, происходящие в то время, то предстает совсем иная картина.

Приказ – оккупировать Финляндию.

22 июня 1941 года правительство Финляндии объявило о своем нейтралитете в начавшейся советско-немецкой войне. Это вызвало бурный восторг в британском парламенте. Одобрили решение финского правительства и в США. В СССР на заявление финского правительства отреагировали весьма своеобразно - механизированные корпуса Ленинградского военного округа (ЛВО) начали перебрасываться не навстречу 4-ой танковой группе Вермахта, а к финской границе. 24 июня около 22.00 авиация Балтийского флота и ЛВО получила приказ утром 25 июня бомбить Финляндию. Бомбардировке подверглись Хельсинки и другие финские города. Особенно пострадал город Турку, его порт пылал. Было сбито 27 краснозвездных бомбардировщиков. (далее…)

Спецоперація «День Перемоги».

Автор: , 01 Май 2020

Спецоперація "День Перемоги" була задумана ще в сталінськи часи. Вона вже тоді мала показати радянським людям провідну роль комуністичної партії в "великій" перемозі над підступним ворогом. Люди ледь виживали на уламках країни після війни, яку довго готував і нарешті розв'язав Сталін. Здобути перемогу у війні "малою кров'ю і на чужій території" не вийшло. І ось тепер якось треба було виправдатися перед людьми, потрібне було шоу - день Перемоги, прапор Перемоги та інше. Пройшло вже 75 років з дня закінчення Другої Світової війни, а кремлівське шоу не тільки не закінчується, але ж набирає оберти.

Німецьке радіо, 7 травня о 12.45, повідомило всьому німецькому народові про підписану  капітуляцію. Німецькі війська ще ввечері 6 травня отримали наказ негайно покинути свої позиції на Східному фронті і форсованим маршем рухатися на захід, для здачі в полон англо-американцям. Всім, небажаючим потрапити до Сибіру, відводилось на порятунок лише дві доби. Саме тому з 9 мільйонів німецьких солдатів і офіцерів близько 7 млн ​​опинилися в полоні у західних союзників. Разом з німецькими військами на захід хлинув потік біженців. (далее…)

День Победы и знамя Победы.

Автор: , 10 Апр 2020

Немецкое радио, 7 мая в 12.45, сообщило всему немецкому народу о подписанной капитуляции. Немецкие войска еще вечером 6 мая получили приказ немедленно покинуть свои позиции на Восточном фронте и форсированным маршем двигаться на запад, для сдачи в плен англо-американцам. Всем, не желающим попасть в Сибирь, отводилось на это двое суток. Именно поэтому из 9 млн немецких солдат и офицеров около 7 млн ​​оказались в плену у западных союзников. Вместе с немецкими войсками на запад хлынул поток беженцев.

Немецкое военное командование подписало Акт о безоговорочной капитуляции в ночь с 6 на 7 мая 1945 (в 02.41). Это произошло в штабе генерала Эйзенхауэра, в старинном французском городе Реймсе, городе королей и шампанского. Огонь с обеих сторон должен был прекратиться 8 мая в 23.01. В штабе союзников предложили, чтобы 8 мая в 15.00 по среднеевропейскому времени лидеры союзных государств одновременно сообщили своим народам о долгожданной Победе, а до этого времени информацию о капитуляции врага присутствовавшим на подписании корреспондентам строго приказали придержать. (далее…)

Рейхстаг: история и архитектура.

Автор: , 26 Мар 2020

18 января 1871 года, в зеркальном зале Версаля, было провозглашено создание Германской империи. Государству появившемуся на свет после военных успехов Пруссии, о чем было поведано всему миру из королевского  дворца  поверженного и униженного врага, понадобилось здание для рейхстага – имперского парламента. Забегая вперед скажем сразу, что это здание было построено за счет репараций выплаченных Германии побежденной Францией.

Результат пошуку зображень за запитом провозглашение германской империи картина

Провозглашение Германской империи в Версальском дворце под Парижем в 1871 году. Напротив императора стоит (в белом мундире) Бисмарк. (далее…)